жадібний — [жа/д ібнией і жад’і/бнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
жадібний — прикметник … Орфографічний словник української мови
жадібний — а, е. 1) чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого небудь; охочий до чогось. || Який виражає ці бажання і прагнення. || Який не наїдається; ненаситний. 2) Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. 3) рідко. Який дуже… … Український тлумачний словник
жадібність — ності, ж. Властивість за знач. жадібний … Український тлумачний словник
жадібно — Присл. до жадібний … Український тлумачний словник
скупий — I (який надміру, до жадібности обмежується у витратах), скнаристий, скнарий, жадібний Пор. жадібний 2), ощадливий II ▶ див. бідний 3), обмежений I, 1), скнара … Словник синонімів української мови
зажерливий — а, е. 1) Який без міри, багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. || Який виражає або виявляє пожадливість до їжі, ненажерливість. 2) перен. Жадібний до наживи, багатства, нестримний у задоволенні своїх матеріальних потреб. || Який виражає… … Український тлумачний словник
загребущий — а, е, розм. 1) Який прагне багато загребти, привласнити; дуже жадібний, ненаситний. || Власт. жадібній людині. 2) рідко. Те саме, що загребистий 1) … Український тлумачний словник
неситий — а, е. 1) Який має потребу в їжі, який хоче їсти; голодний. || Те саме, що ненажерливий 1). 2) перен. Якого не можна наситити, задовольнити чим небудь; жадібний, ненажерливий. || у знач. ім. неси/тий, того, ч. Той, хто не може нічим насититися,… … Український тлумачний словник
грошолюбний — а, е. Який прагне до наживи, жадібний на гроші; користолюбний … Український тлумачний словник